Інститут фінансів та права

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ІНСТИТУТ ФІНАНСІВ ТА ПРАВА»

вул. Шевченка 27, оф. 36, м. Полтава 36011, тел.: (067) 401-93-74, факс: (0532) 67-73-38, www.institutefl.org, ел. пошта: institute_fl@institutefl.org

Державні кошти у Законі України № 2289-VI (замінено на Закон України № 1197)

визначення з’явилось у Законі України № 679-VIII від 15.09.2015 “Про відкритість використання публічних коштів”.

"Державні кошти - кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів [1], (див.: Єдиний реєстр розпорядників та одержувачів бюджетних коштів).

кошти Національного банку України ,

державних цільових фондів,

Пенсійного фонду України,

кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування,

кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття,

кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням,

кошти, передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14),

кошти установ чи організацій, утворених у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями чи органами місцевого самоврядування,

кошти державних та місцевих фондів,

кошти державного оборонного замовлення,

кошти державного замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб,

кошти державного матеріального резерву,

кошти Аграрного фонду,

кошти Фонду соціального захисту інвалідів,

кошти, які надаються замовникам під гарантії Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування за кредитами, позиками, які надаються іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями або на умовах співфінансування разом з іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями ; {пункт 4 частини першої статті 1 Закону України від 1 червня 2010 року № 2289-VI “Про здійснення державних закупівель” із змінами, внесеними згідно із Законом N 3681-VI ( 3681-17 ) від 08.07.2011}.

Додатково див.: "кошти господарських товариств, підприємств та об'єднань підприємств" (Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель" від 08.07.2011 N 3681-VI, який набрав чинності 03.10.2011, внесені зміни до Закону та виключені "кошти підприємств та їх об'єднань" із поняття "державні кошти"). Треба відзначити, що Господарський кодекс України та ДК 002:2004 розрізняє такі організаційно-правові форми як підприємства (державні, казенні та комунальні) та господарські товариства, до яких входять державні акціонерні компанії. Тобто кошти господарських товариств державної та корпоративної форм власності від самого початку дії Закону України № 2289-VI не включалися до визначення державних коштів. Підхід до здійснення закупівель замовниками, що базується на розподілі коштів на державні та власні кошти підприємств, запроваджений частиною 3 статті 2 Закону України від 24 травня 2012 року № 4851-VI «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності». Фактично частиною 3 статті 2 цього Закону встановлює закупівельні пороги щодо використання процедур закупівель суб'єктами природних монополій на рівні 5 млн. грн. для товарів та послуг та 10 млн. грн. для робіт (закупівлі за власні кошти). До того ж, стаття 4 Закону України від 24 травня 2012 року № 4851-VI робить величезну кількість винятків, що дозволяють проводити закупівлі без процедур.

Аналітичний матеріал щодо необходності віднесення всього державного майна, у тому числі державних коштів, до державної корпоративної власності.

публічні кошти - кошти державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів,

кредитні ресурси, надані під державні та місцеві гарантії,

кошти Національного банку України, державних банків,

державних цільових фондів,

Пенсійного фонду України (далі - Пенсійний фонд), фондів

загальнообов’язкового державного соціального страхування,

а також кошти суб’єктів господарювання державної і комунальної власності, отримані ними від їхньої господарської діяльності;

Державне замовлення для пріоритетних потреб держави регулюється Законом України від 22 грудня 1995 року № 493/95-ВР та ст. 13 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року N 436-IV. Відповідно до ч. 2 статті 12 Господарського кодексу України державне замовлення є одним з основних засобів регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання.

[1]  Витяг з  Цивільного кодексу України: “Стаття 327. Право комунальної власності

     1. У комунальній власності є  майно,  у  тому  числі  грошові кошти, яке належить територіальній громаді.

     2. Управління   майном,   що   є   у  комунальній  власності, здійснюють безпосередньо територіальна  громада  та  утворені  нею органи місцевого самоврядування”.