ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ІНСТИТУТ ФІНАНСІВ ТА ПРАВА»

вул. Шевченка 27, оф. 36, м. Полтава 36011, тел.: (067) 401-93-74, факс: (0532) 67-73-38, www.institutefl.org, ел. пошта: institute_fl@institutefl.org

Витяг з Програми діяльності Кабінету Міністрів України від 01.03.2014 року, передбаченої статтею 11 Закону України 27 лютого 2014 року № 794-VII  "Про Кабінет Міністрів України": «Забезпечення жорсткого контролю з боку суспільства за використанням бюджетних коштів. Забезпечення прозорості державних закупівель».

ДЕРЖАВНИЙ (ФІНАНСОВИЙ) КОНТРОЛЬ У СФЕРІ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ

 “Рахункова   палата, Антимонопольний  комітет  України, Державна  фінансова  інспекція України, Державна служба статистики України  здійснюють  контроль у сфері державних закупівель у межах своїх  повноважень,  визначених  Конституцією  (  254к/96-ВР  ) та законами України. (ч. 5 ст. 7 Закону України № 2289-VI “Про здійснення державних закупівель”).

Див. додаток 28 – довідка про сплату до бюджету штрафів, накладених контролюючими органами, до Порядку складання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, затвердженого Наказом ДКУ та МФУ від 05.01.2011 р. № 2.

Контроль над закупівлями - еволюція регулювання

	Державний контроль (нагляд)
ЗаконУкраїни від22 лютого2000 року   N1490-III «Прозакупівлютоварів, робіті послуг задержавнікошти» (редакція від2005-го року)	контроль за виконанням  договорів про закупівлю   як одна із стадій державних закупівель та їх планування (пп. 2.8 статті 2-2 Закону України № 1490), державний контроль у сфері закупівель здійснюється Верховною Радою та Рахунковою палатою та центральними органами виконавчої влади (ст. 3 Закону України № 1490),  контроль за дотриманням законодавства про захист економічної  конкуренції  у  сфері  закупівель був однією з функцій Антимонопольного комітету  (абзац одинадцятий  частини другої статті 3-1 Закону України № 1490), забезпечення організації контролю за дотриманням законодавства щодо закупівель є правом Антимонопольного комітету України   (абзац шостий частини  третьої  статті  3-1  Закону України № 1490); правоохоронні органи здійснюють державний нагляд та контроль у сфері закупівель в межах своєїкомпетенції,  визначеної законами України. (частина друга статті 3-2 Закону України № 1490); міжвідомча комісія з питань державних закупівель  надає пропозиції Антимонопольному  комітету України    щодо забезпечення дієвого контролю у сфері закупівель (стаття 3-3 Закону України № 1490);
ПостановаКМУ від 28березня 2008 р. N 274 «Проздійсненнязакупівельтоварів, робіті послуг задержавнікошти»	4. Головному контрольно-ревізійному управлінню, іншим державним  органам,  які  здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері  державних  закупівель,  під  час  проведення заходів із здійснення  державного нагляду  (контролю)  перевіряти дотримання розпорядниками державних коштів вимог Тимчасового положення. Органи, що здійснюють  державний  нагляд  (контроль) у сфері закупівель в межах компетенції, визначеної Конституцією ( 254к/96-ВР ) і законами України, виконують такі функції: 1) Державна контрольно-ревізійна служба: контроль за  додержанням  замовниками вимог цього Тимчасового положення; складення протоколів  про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства у сфері закупівель; співпраця з органами державної влади щодо запобігання проявам корупції у сфері закупівель; подання відповідних матеріалів до правоохоронних органів; інші функції, передбачені законодавством; 2) Державне казначейство: перевірка наявності укладеного договору про закупівлю та його відповідності  звіту про результати проведення процедури закупівлі та інших документів, передбачених цим Тимчасовим положенням; подання відповідних матеріалів до правоохоронних органів; інші функції, передбачені законодавством; 3) Держкомстат: збирання інформації про результати процедур закупівель; затвердження форм статистичної звітності у сфері закупівель; інші функції, передбачені законодавством; 4) Антимонопольний комітет: розроблення і організація здійснення заходів,  спрямованих на створення та розвиток конкурентногосередовища у сфері закупівель; контроль за  додержанням законодавства про захист економічної конкуренції у сфері закупівель; інші функції, передбачені законодавством. Правоохоронні органи здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері закупівель в межах своїх повноважень, визначених законами.
Постанова КМУ від 17 жовтня 2008 р. N 921 «Про затвердження Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»	5. Головному контрольно-ревізійному управлінню, іншим державним органам,  які здійснюють державний нагляд (контроль)  у сфері державних закупівель, під час  проведення заходів із здійснення державного  нагляду (контролю)  перевіряти дотримання розпорядниками державних коштів вимог затвердженого цією постановою Положення. 93. Державний нагляд (контроль) у сфері закупівель у межах їх повноважень здійснюєтьсяуповноваженим органом, органами державної контрольно-ревізійної служби,  Державним казначейством, Держкомстатом,  Антимонопольним комітетом,  а  також Рахунковою палатою іправоохоронними органами. Органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері закупівель в межах повноважень,визначених Конституцією ( 254к/96-ВР ) і законами України, виконують такі функції: 1) органи державної контрольно-ревізійної служби: контроль за додержанням замовниками вимог цього Положення; складення протоколів про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавствау сфері закупівель; співпраця з органами державної влади щодо запобігання проявам корупції у сфері закупівель; подання відповідних матеріалів до правоохоронних органів; інші функції, передбачені законодавством; 2) Державне казначейство: перевірка наявності укладеного договору про закупівлю та його відповідності звіту про результатипроведення процедури закупівлі та інших документів, передбачених цим Положенням; подання відповідних матеріалів до правоохоронних органів; інші функції, передбачені законодавством; 3) Держкомстат: збирання інформації про результати процедур закупівель; затвердження форм статистичної звітності у сфері закупівель; інші функції, передбачені законодавством; 4) Антимонопольний комітет: розроблення і організація здійснення заходів,  спрямованих на створення та розвиток конкурентного середовища у сфері закупівель; контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції у сфері закупівель; контроль за  виконанням заходів щодо створення конкурентного середовища та забезпеченнязахисту конкуренції у сфері закупівлі; надання органам,  що здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері закупівель,  інформації про  порушення законодавства про захист економічної конкуренції у сфері закупівель; інші функції, передбачені законодавством. Рахункова палата і правоохоронні органи здійснюють державний нагляд (контроль)  у  сферізакупівель в межах своїх повноважень, визначених законами. {  Положення в  редакції Постанови КМ N 1017 ( 1017-2008-п ) від 19.11.2008 }
Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 1 червня 2010 року   N 2289-VI	Розділ II ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА КОНТРОЛЬ   У СФЕРІ ЗАКУПІВЕЛЬ …  Стаття 7. Державне регулювання та контроль   у сфері закупівель 1. Державне регулювання та контроль  у  сфері закупівель здійснюють Уповноважений орган та інші органи відповідно до  їхкомпетенції.    Органи,  які уповноважені на  здійснення контролю  у сфері закупівель,  не  мають права  втручатися у  проведення процедур закупівель.  {  Частину першу  статті 7 доповненоабзацом другим згідно із Законом N 3681-VI ( 3681-17 ) від 08.07.2011 }    2. Уповноважениморганом є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. {  Частина друга статті 7 іззмінами, внесеними згідно із Законом N 3681-VI ( 3681-17 ) від 08.07.2011 } …      5. Рахунковапалата, Антимонопольний комітет України, Державна фінансова інспекція України, Державнаслужба статистики України здійснюють контроль у сфері державних закупівель у межах своїх повноважень,  визначених Конституцією (  254к/96-ВР  ) та законами України.

ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ В УКРАЇНІ.

Види контролю (нагляду): державний та громадський.

Від часу прийняття Закону України від 22 лютого 2000 року N 1490-III, головні нормативно-правові акти України, що регулюють державні закупівлі, передбачали як державний контроль (нагляд), так і громадський контроль.

У різні періоди повноваженнями державного контролю наділялися Верховна Рада України, Рахункова палата (Міжвідомча комісія з питань державних закупівель) та органи виконавчої влади (Державне казначейство України, Антимонопольний комітет України, Державна служба статистики України, правоохоронні органи).

У той час, як Закон України від 1 червня 2010 року № 2289-VI «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» у пункті 4 частини першої статті 1 містить максимально всеосяжне визначення державних коштів, він не є єдиним законом, що регулює здійснення державних закупівель. Застосування процедур закупівель, встановлених розділами Закону України від 1 червня 2010 року № 2289-VI, є комфортним відносно тих державних коштів, які є бюджетними, особливо якщо врахувати, що, станом на 2011-й рік, близько 10,75% запланованих видатків загального та спеціального фондів Державного бюджету України витрачається за державними цільовими програмами, які виконуються в межах бюджетних програм, а Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, яке частиною 2 статті 8 Закону України від 1 червня 2010 року № 2289-VI визначене Уповноваженим органом з регулювання та координацію у сфері закупівель:

- є відповідальним за подання Мінфіну переліку пріоритетних державних (цільових) програм, які виконуватимуться у плановому та наступних за плановим двох бюджетних періодах, відповідно до п. 14 Постанови КМУ від 26 квітня 2003 р. N 621,

- отримує від державних замовників програм щорічні звіти, відповідно до пп. 2.3 та 2.7 Наказу МЕУ від 04 грудня 2009 року N 1367.

Міністерство фінансів України отримує від головних розпорядників бюджетних коштів (за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період) бюджетні запити, в яких відображаються державні цільові програми, і, відповідно до статті 19 «приймає рішення про включення відповідних бюджетних запитів до пропозицій проекту Державного бюджету України на відповідний рік». Що стосується місцевих органів виконавчої влади, то схожа взаємодія повинна відбуватися між Міністерством фінансів АРК та Міністерством економіки АРК, та між головними управліннями економіки та фінансів місцевих державних адміністрацій. Схема організації та взаємодії центральних органів виконавчої влади, затверджена Указом Президента України від 9 грудня 2010 року № 1085/2010, передбачає, що Державна казначейська служба України, з рахунків якої бюджетні установи, які є головними розпорядниками бюджетних коштів, замовляють товари, роботи та послуги, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України. Така схема організації також сприяє синхронізації платіжно-кредитних відносин між головними розпорядниками бюджетних коштів, які є замовниками товарів, робіт та послуг, та одержувачами бюджетних коштів, які є постачальниками товарів, виконавцями робіт та послуг.

В інших випадках роль МЕРТ як Уповноваженого органу інтуїтивно не є настільки комфортною, враховуючи той факт, що навіть для закупівель за бюджетні кошти частиною третьої статті 2 зроблено багато винятків. Зокрема, Закон України від 1 червня 2010 року № 2289-VI визначає, що його дія не поширюється на випадки закупівель за державні кошти, коли предметом закупівлі є:

- товари і послуги, пов'язані з операціями Національного банку України (частина третя статті 2),

- підприємства оборонно-промислового комплексу (частина шоста статті 2),

- об'єкти державного цінового регулювання і послуги, закупівля яких здійснюється Аграрним фондом (частина третя статті 2),

- товари, закупівля яких здійснюється Державним агентством резерву України та його підприємствами (частина третя статті 2).

Законом України від 08.07.2011 N 3681-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель", який набрав чинності 03.10.2011, внесені зміни до Закону та виключені "кошти підприємств та їх об’єднань” із поняття "державні кошти"), що поширюється на державні, казенні та комунальні підприємства. А кошти господарських товариств (державних акціонерних компаній) до визначення державних коштів не потрапили від самого початку. Хоча листом МЕРТ щодо оприлюднення інформації про закупівлі від 09.07.2012 № 3305-07/25866-06 було роз’яснено, що деякі з зазначених суб’єктів сфери державних закупівель повинні оприлюднювати інформацію про закупівлю. Зокрема, це стосується підприємств та господарських товариств, які є природними монополіями.

Предмет і об’єкт контролю:

	Громадський контроль
Закон України від 22 лютого 2000 року N 1490-III «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» (редакція від 2005-го року)	З метою забезпечення здійснення громадського контролю у сфері державних закупівель Комісія надсилає Тендерній палаті України копії всіх рішень та висновків протягом двох робочих днів з дати їх прийняття (частина сьома статті 3-3 Закону України № 1490). У Законі України № 1490 існував Розділ II-1 ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ У СФЕРІ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ Стаття 17-1. Участь громадськості у формуванні та реалізації державної політики у сфері державних закупівель 1. Громадяни, громадські організації, їх спілки беруть участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері державних закупівель шляхом: участі в розробці, обговоренні проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів у сфері державних закупівель; забезпечення вільного доступу громадськості до інформації щодо витрачання державних коштів на закупівлю товарів, робіт та послуг; забезпечення гласності, відкритості, прозорості в діяльності Кабінету Міністрів України, Антимонопольного комітету України, розпорядників державних коштів у сфері державних закупівель; проведення консультацій з громадськістю, врахування громадської думки; налагодження системного діалогу Кабінету Міністрів України, Антимонопольного комітету України, розпорядників державних коштів та громадськості; використання інших форм, передбачених чинним законодавством України. 2. Кабінет Міністрів України, Антимонопольний комітет України, розпорядники державних коштів зобов'язані забезпечити належне реагування на звернення громадян, громадських організацій та їх спілок. 3. Громадяни, громадські організації та їх спілки не мають права втручатися у визначення замовником переможця торгів. 4. Однією з форм участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики у сфері державних закупівель є Тендерна палата України. Стаття 17-2. Юридичний статус Тендерної палати України 1. Тендерна палата України є неприбутковою спілкою громадських організацій, яка діє згідно з чинним законодавством України. Тендерна палата України не веде будь-якої підприємницької діяльності і не має права надавати будь-які платні послуги, а діє виключно з метою виконання завдань, поставлених перед нею цим Законом та її статутом. Діяльність Тендерної палати України є прозорою для суспільства. 2. Участь у Тендерній палаті України є добровільною. 3. Тендерна палата України є юридичною особою, має власні печатку, бланк, рахунки в банківських установах. 4. Місцезнаходженням Тендерної палати України є місто Київ. { Частина четверта статті 17-2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3205-IV ( 3205-15 ) від 15.12.2005 } Стаття 17-3. Цілі та завдання Тендерної палати України 1. Тендерна палата України функціонує з метою сприяння: розвитку системи державних закупівель в Україні, прозорості державних закупівель, підвищенню ефективності та раціональності витрачання державних коштів, забезпеченню інформаційно-методичного супроводу державних закупівель, підвищенню конкуренції на ринку державних закупівель, формуванню сучасної інфраструктури державних закупівель, підвищенню професійно-кваліфікаційного рівня спеціалістів з питань державних закупівель, здійсненню громадського контролю. Тендерна палата України є незалежною у своїй діяльності. 2. Тендерна палата України безкоштовно: розробляє методичні матеріали щодо організації та проведення розпорядниками державних коштів торгів (тендерів); надає пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правових актів у сфері державних закупівель; організовує конференції, "круглі столи", семінари з питань державних закупівель; має право надавати висновки щодо скарг відповідно до статті 37 цього Закону; { Абзац п'ятий частини другої статті 17-3 в редакції Закону N 3205-IV ( 3205-15 ) від 15.12.2005; із змінами, внесеними згідно із Законом N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006 } у разі надходження запиту від замовника, учасника, Антимонопольного комітету України, контролюючих органів, інших державних органів, громадян, громадських організацій або самостійно, в порядку здійснення громадського контролю, надає відповідні висновки стосовно дотримання процедур державних закупівель, а також має право надавати висновки щодо правомірності застосування замовниками процедур закупівель згідно з цим Законом; { Абзац шостий частини другої статті 17-3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006 } у разі надходження запиту від Верховної Ради України, народних депутатів України, комітетів Верховної Ради України, тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Антимонопольного комітету України, контролюючих органів, інших державних органів, уповноважених здійснювати контрольні функції, учасників, громадян, громадських організацій або самостійно в порядку здійснення громадського контролю надає висновки щодо ефективності використання замовниками державних коштів на всіх стадіях закупівлі; проводить правові, економічні дослідження у сфері державних закупівель; надає висновки з питань державних закупівель; аналізує ринки та ціни товарів, робіт та послуг у сфері державних закупівель; здійснює інші види діяльності, передбачені її статутом; розробляє методики визначення суми збитків у разі недотримання замовниками вимог чинного законодавства під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти; { Частину другу статті 17-3 доповнено абзацом згідно із Законом N 3205-IV ( 3205-15 ) від 15.12.2005; в редакції Закону N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006 } здійснює заходи, пов'язані з навчанням та підвищенням кваліфікації з питань організації та здійснення процедур закупівель, у тому числі за дистанційною формою, та видає відповідні свідоцтва; { Частину другу статті 17-3 доповнено абзацом згідно із Законом N 3205-IV ( 3205-15 ) від 15.12.2005; в редакції Закону N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006 } організовує спеціалізовані виставки, ярмарки, конференції, конкурси, спрямовані на забезпечення сталого розвитку ринку державних закупівель та вивчення ринків у сфері державних закупівель. { Абзац частини другої статті 17-3 в редакції Закону N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006 } 3. Тендерна палата України не є суб'єктом владних повноважень та не здійснює організаційно-розпорядчих, адміністративно-управлінських функцій. { Частина третя статті 17-3 в редакції Закону N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006 } 4. Висновок Тендерної палати України надається також при здійсненні відповідними правоохоронними, іншими державними органами перевірок законності здійснення державних закупівель за їх зверненнями, розгляді справ судом, в інших випадках, передбачених чинним законодавством України. 5. Висновок Тендерної палати України надається протягом 30 календарних днів з дня отримання відповідного запиту в порядку, встановленому Тендерною палатою України. З метою забезпечення здійснення громадського контролю у сфері державних закупівель замовник надсилає Тендерній палаті України в паперовому або електронному вигляді тендерну (кваліфікаційну) документацію, протокол розкриття тендерних (кваліфікаційних, цінових) пропозицій, протокол оцінки та звіт про результати здійснення процедури закупівлі протягом трьох робочих днів з дати їх затвердження. { Частину п'яту статті 17-3 доповнено абзацом другим згідно із Законом N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006 } 6. Тендерна палата України з метою забезпечення здійснення громадського контролю у сфері державних закупівель має право на всіх етапах здійснення державних закупівель запитувати та отримувати у замовників, учасників, інших осіб інформацію, документи та матеріали щодо діяльності тендерного комітету замовника, здійснених замовником закупівель, стану виконання договорів про закупівлю на будь-якій стадії виконання. Замовники, учасники, інші особи протягом п'яти робочих днів з дати отримання відповідного запиту мають надіслати Тендерній палаті України інформацію, завірені належним чином копії документів та матеріалів, за винятком тих, які містять охоронювану законом таємницю. У разі неможливості надати необхідні документи через їх значний обсяг замовники, учасники, інші особи у строк, що не перевищує двох робочих днів з дати отримання відповідного запиту, забезпечують безперешкодний доступ до цих документів та матеріалів, в тому числі їх копіювання. Відмова у наданні або ненадання протягом визначеного цим Законом строку інформації, копій документів та матеріалів є підставою для звернення Тендерної палати України до правоохоронних органів і Комісії для вжиття ними заходів згідно із законодавством. { Частина шоста статті 17-3 в редакції Закону N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006 } 7. Відповідальність за повноту та достовірність наданих документів та матеріалів для підготовки та надання Тендерною палатою України відповідних висновків покладається на сторону, якою надаються такі документи та матеріали. 8. При виявленні під час розгляду та аналізу документів і матеріалів щодо здійснення державних закупівель порушень чинного законодавства у сфері державних закупівель, порушень під час здійснення відповідних перевірок контролюючими органами, а також у разі втручання у діяльність, перешкоджання діяльності, а також вчинення тиску на членів або працівників Тендерної палати України з боку будь-яких фізичних чи юридичних осіб Тендерна палата України має право: { Абзац перший частини восьмої статті 17-3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006 } направляти інформацію у відповідні органи для вжиття ними належних заходів; інформувати місцеві ради відповідного рівня, Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Верховну Раду України, комітети Верховної Ради України, Кабінет Міністрів України, Антимонопольний комітет України та громадськість; оприлюднювати підготовлені висновки щодо виявлених порушень або іншої інформації у засобах масової інформації, проводити громадські слухання з цих питань. Тендерна палата України у разі виявлення під час розгляду та аналізу документів і матеріалів щодо здійснення державних закупівель ознак злочину має право передавати такі документи та матеріали до правоохоронних органів. { Частину восьму статті 17-3 доповнено абзацом згідно із Законом N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006 } Тендерна палата України у разі виявлення порушень у сфері державних закупівель, які були допущені замовником або Комісією, або контролюючими органами, а також у разі прийняття підзаконних нормативно-правових актів, що суперечать нормам цього Закону, з метою здійснення громадського контролю має право на звернення до суду з позовом про оскарження рішень або висновків Комісії, рішень, дій або бездіяльності замовника, контролюючих органів або підзаконних нормативно-правових актів, що суперечать нормам цього Закону, з одночасним наданням до суду відповідного висновку щодо порушеного питання. { Частину восьму статті 17-3 доповнено абзацом згідно із Законом N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006 } Копію позовної заяви Тендерна палата України надсилає замовнику, а також до Державного казначейства України (обслуговуючого банку), а у разі необхідності - до правоохоронних органів. Державне казначейство України (обслуговуючий банк) з моменту надходження копії позовної заяви зобов'язані не здійснювати платежі з рахунку замовника згідно з узятим зобов'язанням за договором, укладеним за результатами процедури, яка оскаржується. { Частину восьму статті 17-3 доповнено абзацом згідно із Законом N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006 } Інформацію про оскарження рішень або висновків Комісії, рішень, дій або бездіяльності замовника, контролюючих органів або підзаконних нормативно-правових актів, що суперечать нормам цього Закону, Тендерна палата України публікує в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, та оприлюднює на власному Інтернет-сайті. { Частину восьму статті 17-3 доповнено абзацом згідно із Законом N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006 } У разі судового оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника, що суперечать нормам цього Закону, дія таких рішень призупиняється до закриття провадження у справі або до набрання рішенням суду законної сили. { Частину восьму статті 17-3 доповнено абзацом згідно із Законом N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006 } 9. Тендерна палата України безкоштовно сприяє: залученню громадськості у сфері державних закупівель; врахуванню громадської думки при проведенні державної політики у сфері державних закупівель; проведенню публічних громадських обговорень з питань витрачання державних коштів на закупівлю товарів, робіт і послуг; опрацюванню отриманих за результатами проведення консультацій з громадськістю пропозицій і зауважень з питань формування та реалізації державної політики у сфері державних закупівель. 10. Тендерна палата України виступає засновником інформаційного бюлетеня, міжнародного інформаційного бюлетеня, інших засобів масової інформації. { Абзац частини десятої статті 17-3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006 } Тендерна палата України видає щомісячний збірник методичних матеріалів "Збірник методичних матеріалів з питань державних закупівель України", в якому підлягає опублікуванню, у тому числі, інформація про діяльність Комісії та результати її діяльності. Перелік матеріалів для включення до збірника затверджується Комісією. { Частину десяту статті 17-3 доповнено абзацом згідно із Законом N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006 } За зверненням Комісії Тендерна палата України здійснює інформаційно-методологічне забезпечення діяльності Комісії відповідно до цього Закону. { Частину десяту статті 17-3 доповнено абзацом згідно із Законом N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006 } З метою вивчення ринку продукції та сприяння створенню конкурентного середовища у сфері державних закупівель Тендерна палата України видає тематичний каталог учасників процедур закупівель (далі - каталог) із загальнодержавною сферою розповсюдження, в якому публікується, у тому числі, інформація щодо учасників, ринків та цін товарів, робіт і послуг у сфері державних закупівель, інформація, передбачена статтями 16, 16-1, інша інформація щодо здійснення державних закупівель. Каталог видається у друкованому та електронному вигляді. { Частину десяту статті 17-3 доповнено абзацом згідно із Законом N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006 - набирає чинності з 1 вересня 2007 року } До каталогу включаються фізичні та юридичні особи на підставі їх звернення. У зверненні зазначаються такі відомості: повне найменування, юридична та фактична адреса, прізвище, ім'я, по батькові керівника, телефон, ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, телефон, ідентифікаційний номер за Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів (для фізичних осіб); свідоцтво про державну реєстрацію; дозвіл та/або ліцензія на провадження відповідної діяльності у випадках, передбачених законодавством; інші документи, що підтверджують реєстрацію (для нерезидентів); досвід (за винятком новостворених суб'єктів); види товарів, робіт чи послуг, які поставляє (виконує) фізична чи юридична особа; інша інформація. Відповідальність за достовірність інформації несе особа, що звертається. { Частину десяту статті 17-3 доповнено абзацом згідно із Законом N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006 - набирає чинності з 1 вересня 2007 року } Інформація про фізичну чи юридичну особу включається до каталогу протягом п'яти робочих днів з дати надходження звернення. Тендерна палата України має право звернутися до контролюючих, правоохоронних та інших державних органів для перевірки інформації, зазначеної у зверненні. У такому разі строк включення інформації про фізичну чи юридичну особу до каталогу подовжується до 30 робочих днів. Виявлення фактів надання фізичною чи юридичною особою будь-якої недостовірної інформації є підставою для невключення інформації до каталогу. Рішення про відмову у включенні до каталогу може бути оскаржене фізичною чи юридичною особою до Комісії або до суду. Інформація, зазначена в каталозі, оновлюється щорічно. Інформація про фізичну чи юридичну особу включається до каталогу строком на один рік, із завершенням якого підлягає оновленню. { Частину десяту статті 17-3 доповнено абзацом згідно із Законом N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006 - набирає чинності з 1 вересня 2007 року } Інформація, зазначена в каталозі, використовується замовником в порядку, визначеному цим Законом, під час організації та проведення процедур закупівель. { Частину десяту статті 17-3 доповнено абзацом згідно із Законом N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006 - набирає чинності з 1 вересня 2007 року } 11. Тендерна палата України безкоштовно забезпечує Верховну Раду України, народних депутатів України, комітети Верховної Ради України, тимчасові слідчі комісії Верховної Ради України, Кабінет Міністрів України та Антимонопольний комітет України інформаційно-аналітичними матеріалами щодо державних закупівель, у разі необхідності надає відповідні висновки та матеріали. 12. Діяльність Тендерної палати України, а також результати такої діяльності, у тому числі висновки, інші документи Тендерної палати України можуть бути оскаржені виключно у судовому порядку відповідно до закону. { Частина дванадцята статті 17-3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3205-IV ( 3205-15 ) від 15.12.2005 } Стаття 17-4. Керівні та контролюючий органи 1. Керівними органами Тендерної палати України є її з'їзд та правління. 2. Контролюючим органом Тендерної палати України є її ревізійна комісія. 3. Повноваження керівних та контролюючого органів Тендерної палати України визначаються статутом Тендерної палати України та цим Законом. Стаття 17-5. Наглядова рада та державний нагляд за діяльністю Тендерної палати України 1. До складу Наглядової ради Тендерної палати України входять три представники від Антимонопольного комітету України та по одному представнику від Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України, Головного контрольно-ревізійного управління України, Рахункової палати, Державного казначейства України, а також три народних депутати України за поданням профільного Комітету Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання регулювання ринку державних закупівель. Тендерна палата України своїм рішенням може вводити до складу Наглядової ради інших осіб. { Частина перша статті 17-5 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3205-IV ( 3205-15 ) від 15.12.2005, N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006 } { Частину другу статті 17-5 виключено на підставі Закону N 3205-IV ( 3205-15 ) від 15.12.2005 } { Частину третю статті 17-5 виключено на підставі Закону N 3205-IV ( 3205-15 ) від 15.12.2005 } 4. Члени Наглядової ради не можуть бути членами правління Тендерної палати України. 5. Члени Наглядової ради виконують свої функції на громадських засадах. 6. Наглядова рада є дорадчим органом. 7. Наглядова рада: дає рекомендації та пропозиції правлінню Тендерної палати України щодо забезпечення ефективної роботи Тендерної палати України; затверджує своїм рішенням регламент роботи Наглядової ради; у разі потреби вимагає скликання з'їзду; { Абзац п'ятий частини сьомої статті 17-5 виключено на підставі Закону N 3205-IV ( 3205-15 ) від 15.12.2005 } здійснює в межах своїх повноважень нагляд за дотриманням Тендерною палатою України вимог цього Закону; бере участь у громадських обговореннях та слуханнях; сприяє виконанню Тендерною палатою України своїх завдань та функцій; виконує інші функції, передбачені статутом Тендерної палати України та цим Законом. 8. Наглядова рада діє виключно в межах повноважень, передбачених статутом Тендерної палати України та цим Законом. Рекомендації Наглядової ради є обов'язковими для врахування Тендерною палатою України у частині, що не суперечить закону. ( Закон доповнено розділом II-1 згідно із Законом N 2664-IV ( 2664-15 ) від 16.06.2005 )
Постанова КМУ від 28 березня 2008 р. N 274 «Про здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти»	Жодного положення про громадський контроль.
Постанова КМУ від 17 жовтня 2008 р. N 921 «Про затвердження Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»	Жодного положення про громадський контроль.
Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 1 червня 2010 року N 2289-VI	Стаття 9 ЗУ від 1 червня 2010 року № 2289-VI “Про здійснення державних закупівель”: 1. Громадський контроль забезпечується через вільний доступ до всієї інформації щодо державних закупівель, яка підлягає оприлюдненню відповідно до цього Закону. . Громадський контроль у сфері державних закупівель 1. Громадський контроль забезпечується через вільний доступ до всієї інформації щодо державних закупівель, яка підлягає оприлюдненню відповідно до цього Закону. 2. Замовники і учасники процедур закупівель та Уповноважений орган повинні сприяти залученню громадськості до здійснення контролю у сфері закупівель відповідно до законів України "Про об'єднання громадян" ( 2460-12 ), "Про звернення громадян" ( 393/96-ВР ) і "Про інформацію" ( 2657-12 ). 3. Громадяни і громадські організації та їх спілки не мають права втручатися у діяльність Уповноваженого органу та процедуру визначення замовником переможця торгів. 4. Під час проведення процедур розкриття пропозицій конкурсних торгів мають право бути присутніми представники засобів масової інформації. Замовники зобов'язані забезпечити безперешкодний доступ представників засобів масової інформації на їхню вимогу до процедури розкриття пропозицій конкурсних торгів.

коаліція з громадського моніторингу за державними закупівлями – громадське партнерство “За доброчесні державні закупівлі”

учасник

коаліції з громадського моніторингу за державними закупівлями – Громадське партнерство “За доброчесні державні закупівлі”
tenderua@googlegroups.com

http://groups.google.com/group/tenderua?hl=uk?hl=uk

www.integrity.pp.ua

© ГО “Інститут фінансів та права” ПІДТРИМАТИ, ЗРОБИТИ ВНЕСОК.